ніч брала початок з останнього ковтка
сині пустелі затьмарюють очі ледь не щоранку
залиш мене краще
навчись бути голосом світлом і миттю
аби кровоточили чисто поранені хмари
ти надто жадана у цьому вигнанні
ледь обпечуся тобою і десь на останній ноті
нас змайструє ця осінь віддалено
P.S. я не зовсім автор цього вірша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510436
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2014
автор: Saturnatus