Буйнисті трави вітер проколише,
В зірковім сяйві не видать краси,
Я вириваюсь із нічної тиші,
Встаю із крапель свіжої роси.
Іду у день турботливий і сивий,
У ньому втрачу дивну тишину.
Чому лише вночі такий щасливий,
А вдень очей зрадливих не зімкну?
Я вже збагнув: доби для мене мало,
Життя в нічних відрізках пролетить,
А крім ночей нічого не зосталось.
Як цю несправедливість зупинить?
08. 07. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510200
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2014
автор: Віктор Остроух