ніч брала початок з останнього ковтка,
десь там приблизно зима прощалась і йшла геть.
о, ні, не подумай,
смерть її тут ні до чого,
то тільки мова моя скупа
і п"яний зір.
я, схоже, для тебе звір,
натяками ледве грізний,
залиш мене краще,
завтра ж бо буде пізно
і ще... ніколи мені не вір.
я так і не зможу брехати,
тебе ніколи не стане багато
в кімнаті,
де хтось свою гордість пропив.
ніч починалась із крику,
крику прощання зимі навздогін.
я доживаю чужого віку,
втікаючи з зошитних неклітин
один
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509702
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: Biryuza