Мені ніколи не пізнати смаку Ваших вуст
І Вам не впасти у мої обійми.
Чому? Чому?.. Чому?! Чомусь...
Душі терзання. Жінка - мрія.
Мені ніколи не пізнати смаку Ваших вуст
І Ваше не куйовдити волосся.
Ви так дивились... Все це наяву?
Чи, може, просто, так мені здалося?
Мені лишається дивитися на Вас здаля.
Ви недосяжна, Ви далека, горда...
А я... А я? А, в дійсності, хто я?
Гонимий янгол? Демон? Квазимодо?
Мені ніколи не пізнати смаку Ваших вуст
І Вам не впасти у мої обійми.
Чому? Чому?.. Чому?! Чомусь...
Між нами - прірва.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509664
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: посполитий