Кинув ноту нічний камертон.
Вмить цикади пітримали тон.
Покотилось відлуння на став,
Розхиталося серед заплав.
Затихали в гаю солов’ї,
Бо збирались в далекі краї.
Заклопотана мудра сова
Підбирала співзвучні слова.
Місяць, наче яєчний жовток,
Кидав промені з жовтих ниток.
Зорі сипались крізь решето,
Надірвали нічне полотно.
Сич гукав, що тут тиші нема,
Що кругом поселилася тьма.
Тільки сон солоденький дрімав,
Казку ночі маляткам читав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509576
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.07.2014
автор: Lana P.