Розрослися матюки, наче в лісі маслюки,
Із Московської орди по всьому світу:
Де кацап хоч раз бував, там «візитку» залишав –
Матюками обкладав усіх сердито...
Бо бандитто...
Матюки скрізь прижилися, наче із берези листя
В руській бані десь на дупі чи стакані,
Знає їх поляк і фін, українець і грузин,
І їх чути в ресторанах, й на Майдані.
Тож гордились москалі, що язик їх для Землі
Гідний внесок до всесвітньої культури,
В словниках їх слів багато, половина, правда, матом,
Що зоставили монголи і маньчжури...
Для цензури...
А от «ультрас» з України, ті, що «беркут» їм до спини,
Склали пісню про московського ху-йла,
Тепер кожен його знає, бо цю пісеньку співає
Просто так ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла!
Враз московські лизоблюди, по-народному – паскуди,
І ввели на батьківщині матюка
Скрізь повальну заборону, бо ж Ху-йло сидить на троні,
На матюччя і ажурні труселя...
Ля-ля-ля-ля...
Тепер стогнуть всі ординці, бо вже звикли по старинці
Смачно всі свої висловлювать думки,
Тож ви кремль покрийте матом, а ху-йлу киньте гранату,
Якщо треба – допоможем залюбки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508871
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 02.07.2014
автор: Віктор Погуляй