Не покидай мене, любове.


НЕ  ПОКИДАЙ  МЕНЕ,  ЛЮБОВЕ!

Не  покидай  мене,  Любове!
Не  поринай  у  сірі  сни.
Я  ще  шукаю  ніжне  слово
Для  синьоокої  весни.

Ще  від  бажання  я  хвилююсь,
Ще  розум  прагне  до  мети.
Тебе  лиш  про  одне  молю  я:
Кохання  зіронько,  -  світи!

Не  покидай  мене,  Любове!
Без  тебе  й  дня  мені,  не  жить!
Тебе  немає,  -  небо  чорне,
І  на  душі  гріхом  сніжить.

Тебе  нема  –світи  широкі  
Затягне  мороком  журби.
З  тобою  я,  -до    гір  високий!
Без  тебе  я,  завжди  слабий.

Не  покидай  мене,  Любове!
Як  янгол  –чисте  почуття!
З  тобою,  світ  такий  чудовий!
З  тобою  прагну  до  життя!

Допоки  ти  в  моєму  серці,
Я  здатний  все  перенести.
Тому  молю:  в  життєвім  герці,
Не  покидай!
Світи!
Світи!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508816
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: dovgiy