НЕ ПОКИДАЙ МЕНЕ, ЛЮБОВЕ!
Не покидай мене, Любове!
Не поринай у сірі сни.
Я ще шукаю ніжне слово
Для синьоокої весни.
Ще від бажання я хвилююсь,
Ще розум прагне до мети.
Тебе лиш про одне молю я:
Кохання зіронько, - світи!
Не покидай мене, Любове!
Без тебе й дня мені, не жить!
Тебе немає, - небо чорне,
І на душі гріхом сніжить.
Тебе нема –світи широкі
Затягне мороком журби.
З тобою я, -до гір високий!
Без тебе я, завжди слабий.
Не покидай мене, Любове!
Як янгол –чисте почуття!
З тобою, світ такий чудовий!
З тобою прагну до життя!
Допоки ти в моєму серці,
Я здатний все перенести.
Тому молю: в життєвім герці,
Не покидай!
Світи!
Світи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508816
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: dovgiy