Ще вважали наші предки,
Як пили горілку з кварти,
Що всі роздуми про кількість
І копійочки не варті.
В п‘янім роздумі про долю,
Про безглуздя й таке інше
Ще тоді мабуть казали:
Чи не пий, чи випий більше.
На тверезу – працювати
Прокидається бажання,
Ти виконуєш завзято
Надто вже складні завдання.
Як нап‘єшся до нестями –
Відключаєшся від світу,
Знищиш всі дурні питання,
Мозок звільниш свій від гніту.
А так, трохи пригубивши,
Жвавий ти, мов розлад шлунку,
Від питань дурних не маєш
Знов ніякого рятунку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=50861
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.12.2007
автор: Noctivagus