Давай, накриємось зорею,
З-під ніг зберемо сум минулих днів,
Розчинемо його липневим медом
І вип"ємо в хмільнім Раю...
Давай, спливемо в ніч багатооку
Керманич-місяць хай несе.
У даль незвідану глибоку,
Без пекла,ворожнечі і мостів...
Давай, умиємось густим туманом,
Тайно́ю млою,що сховала все.
Ми будемо з тобою,білий парус,
Де скель нерозумінь розбилися вітри...
Давай, загорнимося тишею німою,
Де стук сердець завершує прибій,
Де щастя необмежено щасливе,
Як із причастя, дзвін прозорої Душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2014
автор: Плискас Нина