Ми пройшли крізь горнило смерті.
Наша правда у крові вмилась.
Наші нерви до грані стерті.
Честь у полум’ї засталилась.
Нам не гоже з путі звертати.
Сотні вбитих – душевним горем.
Біля гробу ридає мати.
Ниють рани від кулі болем.
Перемога - кров’ю у склянці.
Дно якої – роки у щасті.
Та вона - кістяк у горлянці
Ворогам усякої масті.
Що злітаються, наче круки.
Кров із тіла дзьобами точать.
Ми на пульсі тримаєм руки.
Наші ноги смерть перекрочать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508384
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)