- Ти знаєш, вибач. Знову на вдалось
мені знайти свою любов довічну.
То прощавай, я йду. Із мене досить.
Я вільний, вільна ти. Усе логічно, -
лиш раз живемо ми.
... А син трирічний
з тобою залишається. Бабоси
я буду підкидать. Багато не проси.
...
- Бабусе, а, бабунь! – дрібненький син
в підлогу дивлячись, запитує тихенько,
- скажи чи правда те, що в мене ненька -
собачка?
- Що ти кажеш? Що ти, милий!
Як ти подумав так?
– Та ж дядько той прижилий
...мене не кличе на ім'я,
а зве щеням…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508352
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: Еkатерина