Окраєць хліба
в плетену корзину,
Кусочок сала,
пару цибулинок,
Водички пляшку,
зошит, олівці -
Я йду стрічати ранок на ріці.
Ще сонце не зійшло -
з’їдають кровососи,
Закутала у плед
і руки, й ноги... Носа
Не можу показати
зі свойого схрону,
Забула OFF! -
надійну охорону,
Тому сидітиму,
відклавши олівці,
Поки не запалають
перші промінці
Над обрієм велично,
десь зі сходу
І не розпишуть писанками
сіру воду,
Не хлюпнуть золота
у тишину ріки...
Тоді, я олівці
дістану залюбки,
І напишу про схід Ярила
цілу оду.
А потім розгорну
руками теплу воду,
Ввійду у літній ранок, мов у небо,
одна... та ні,
Он чайка осідлала гребінь,
Десь метрів двадцять звідси...
.................................................
Ранок... я...
і... Вічність.........
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508322
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: @NN@