Втомлена але жива,
Щаслива але не з тобою.
В моєму серці досі тишина ,
Коли мовчання ранить мов струною...
Вона звучить лише сьогодні,
Можливо навіть тільки тут...
Навпроти очі дикі та голодні,
Та тут існує мій статут.
Збирала, мов волошки в полі,
Твої слова мов в пустоту...
Чекала подарунок долі,
Напевно, вибрав саме ту.
Ти тут, я там - така вже доля,
І не змінити , не крути...
Прошу, спочинь - це моя воля.
Змирись, і просто відпусти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507903
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2014
автор: Ioanna Pekun