[img]http://cs619926.vk.me/v619926008/9d57/WJCL-ImyPLM.jpg[/img]
Ромашки у волоссі і посмішка в очах,
Такою ти назавжди залишися в думках.
Медові твої губи, веснянки на щоках
Забути неможливо, а я лиш цьому рад.
І знову у неволі, і знову у тюрмі,
Коли згадав я очі, каштанові твої.
Ну як вони горіли, ну як вони цвіли,
Немов ранкове сонце виходило з імли.
А вітер розвіває ті кучері смішні,
Через які, можливо ,сподобалась мені.
Твій голос, ніби пісня - милуються усі,
Зі мною трохи інша – мабуть, у всій красі.
Так прикро визнавати - безсмертного нема,
І та любов, що вічна, трагічною була.
Я не приймаю правди, тому і прокричу:
Ловлю щасливі миті - без тебе проживу!
Ти в світі не єдина, ти в світі не одна,
Але моєму серцю милішої нема.
Давно ти не зі мною, але у серці рай,
Тебе я не забуду і ти не забувай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2014
автор: Салтан Николай