ПАМ'ЯТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ...
Я більше не бачу,ні неба, ні сонця,
Я більше не чую шум,вітру й дощу,
Лиш чую як гірко щоночі ти плачеш,
Благаю матусю!!!!! Ти біль відпусти...
Хоч тіло вже мертве,в землі поховали,
Та дух мій назавжди лишається тут.
Бо за Україну життя ми віддали,
За волю,й майбутнє її...
Ти мамо не плач,я вже болі не чую,
Я в Сотні Небесній тепер назавжди,
Я буду приходити в сни твої мамо,
Я буду дивитись,а ти тихо спи...
Тебе обійматиму вітром весняним,
Я сонцем зігрію душу твою,
Мамо! Ріднесенька... Витри ці сльози,
Я так тебе мамо люблю!
За волю й свободу,усе ми віддали,
А платою стали наші життя,
Так ми про майбутне подбали,
Нехай же вона процвіта...
Матусю не марною буде жертва,
Нарешті ми встали з колін!
Здригнеться земля,вже не буде руїни,
Ми вільні розкажемо всім...
НАДІЯ КИШЕНЯ 19.02.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507783
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2014
автор: КОЛЮЧКА