Свою країну захищав. Бо як інакше?
Її виснажують конвульсії війни.
У лігво бісів (мав завдання) йшов відважно,
Так, як ідуть на захист матері сини.
Бійцю ворожа куля тіло проколола.
Зібравши волю, пробирався до своїх.
Два кілометри … Жили терпли і хололи.
І смерті чувся за плечима дикий сміх.
Туман. Ішов. Живіт палав, одежа в крові.
Своїх зустрів, зомлів. Занесли у намет.
Хірург прибув, путі здолав кілометрові.
З собою взяв медичний свій «гранатомет».
Урятував життя героєві-сміливцю.
У польових умовах чудо сотворив.
Бійця дружина і родинонька - щасливці,
Бо не почують слів гірких, що був і жив…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)