Ця жінка - озеро Любові

Мені  так  часто,  в  будь-яку  годину,
Ти  присилаєш  радісні  світлини.
Таку  красу  піймати  –  Божий  дар,
Коли  на  квітах  бджілка  п’є  нектар.

Кульбаби  віхола,  напівпрозора,
Нагадує  хустину  із  ангори.
Рогатий  жук  у  чашечці    троянди,
Волошки  пелюстки,  немов  гірлянди.

Всі  подарунки  я  складаю  в  скриньку,
Твої  вірші,  перлинки  і  родзинки,
І  час  від  часу,  скриньку  відкриваю,
до  серця  подарунки  пригортаю.

В  листах  словами  обіймаю  ніжно,
І  сльози  по  щоках  біжать  капіжно…
Ти  жінка  -  чисте  озеро  Любові,
Тобі  я  дякую  за  кожне  слово!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507249
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.06.2014
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО