швидкість вплітає в мене електрострічки
аби світилась на відстані принаймні століття
ліхтариком "Спокій праворуч. Відчинено"
подорожні не від світу цього ніколи не гукають на допомогу,
заради бога, не верзи усіх цих будьласкаідякую,
все одно цей дім занадто спільний і бездахий
щоб пити в ньому мікстури пробачень щосну.
поглянь, я пливу так розлючено крилами,
цяти сонечка татуйовані на спині.
спантеличено запросила би,
але віриш, не знаю куди.
старість моя не просить води,
спрагою розбиває небесні склянки.
швидкість смакує нас майже зрілих,
доброго
доброго
доброго
ранку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507151
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: Biryuza