У когось сумнів,що війни нема,
Що це так просто сутички « братерські»?
Посліпли люди,ще у своїх снах
Годують цю ілюзію химерну.
Роки ,що звались «незалежністю» пройшли,
А ми жили у снах про незалежність й волю,
Не визнані ,як неопізнаний об’єкт,
Всі роки марили про кращу долю.
З колиски вам співали солов’ї
І мова їхня була канонічна ,
Тепер немов би з розуму зійшли,
Ця мова стала ворогом одвічним .
Своє походження забули в мить одну
За безцінь продали і маму й тата,
Тепер дітьми годуєте орду,
На крові капітал навчились заробляти.
Хотілось вірить ,що прокинеться народ
І протре звіють ті,що й досі п’яні ,
Що об’єднає Схід і Захід Бог,
І діти наші виростуть в любові.
24.06.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507139
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: леся квіт