Не любив. А просто так...
В літнім полі квітнув мак,
Тішився своєю грою,
Полонив серця красою.
Свою вигоду плекав
І увагу привертав.
В полум'ї червона крона
Майоріла, мов корона.
Та не вічною була
Його любощів стріла.
Промайнуло тепле літо,
І душа зробилась ситом.
Опадав додолу цвіт —
Пелюстками у політ...
Від дрібнесеньких зернинок,
Чорно-сірих насінинок,
Шаленів п'янкий дурман,
Для навколишніх — обман.
Пролетіли щастя миті,
Заховалися у житі.
Так бува на схилі літ —
Оббіднів, як пустоцвіт.
Насінини ще облуддям
Голову дурманять людям.
Ось такий у мака шлях —
Десь гуляє у полях... 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507103
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: Lana P.