МАК

Не  любив.  А  просто  так...
В  літнім  полі  квітнув  мак,
Тішився  своєю  грою,
Полонив  серця  красою.

Свою  вигоду  плекав
І  увагу  привертав.
В  полум'ї  червона  крона
Майоріла,  мов  корона.

Та  не  вічною  була  
Його  любощів  стріла.
Промайнуло  тепле  літо,
І  душа  зробилась  ситом.

Опадав  додолу  цвіт  —  
Пелюстками  у  політ...
Від  дрібнесеньких  зернинок,
Чорно-сірих  насінинок,

Шаленів  п'янкий  дурман,
Для  навколишніх  —  обман.
Пролетіли  щастя  миті,
Заховалися  у  житі.

Так  бува  на  схилі  літ  —
Оббіднів,  як  пустоцвіт.
Насінини  ще  облуддям
Голову  дурманять  людям.

Ось  такий  у  мака  шлях  —
Десь  гуляє  у  полях...            2014

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507103
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: Lana P.