Коли б ми не вміли руйнувати


Ранок    дзвенить    в    стоголоссі    птахів,
Сонечко    вмилось    в    росі.
Сонях    до    неба    голівку    підвів  ,
Все    прокидається      в    Божій    красі.

Чом    повелося    на    грішній    землі,
У    руйнуванні    красу    пізнавати.
Як    же    б    тоді    виглядало    усе,
Коли    б    уміли    лише    будувати….
23.06.2014.р    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506886
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: леся квіт