Я до тебе, о Тарасе, слово посилаю,
Я до тебе щирим серцем в час цей прибігаю,
Приклоняюсь тобі, Отче, зараз на розмову,
Я скажу тобі, і враз же пропаде тривога.
Склінно ти думками линув з чужини в Вкраїну,
Був для неї в час пекучий найвірнішим сином,
Віддавав для неї сили, свою слізну долю,
Виривалось разом з нею серденько на волю.
Хай тебе вкраїнський нарід повік не забуде,
Бо ти дух наш підбадьориш, батьком нашим будеш,
Хай твоя душа, Тарасе, з наших душ лунає,
Хай вона в цей вік з Вкраїни громи проганяє.
Бо завзяття твоє щире, що колись витало,
Так сьогодні в нашім дусі, як в твоїм, заграло,
Ти ж душевник український,тобі не вмирати,
Образ твій народну силу буде зберігати!
Затремтіло незбагненно, завертілись громи,
Заіскрилися зубами катові хороми,
Затиснули у долонях ми своє терпіння,
Та хіба ми вже не гідні у правді спасіння?!
Та хіба коли мовчали, о скажи, Тарасе?
Ти ж сам бачив, як на душу одягав він рясу!
Ти ж пророчо крикнув з неба, щоб кайдани рвали,
Ти сказав, щоб совість брали, з катом воювали!
Та чомусь та кров ворожа в венах вирувала
І синів, як в сні проклятім, люто убивала...
О натхненний наш Тарасе, дай нам свою силу,
Щоб з'єднали свої руки, а не плоть на вилах.
О буремний батьку в дусі, запались свічею,
Щоб заплакала в молитві вічна пам'ять нею.
Зареве Дніпро, замріють всі садки вишневі,
І збагне наш брат, що блудно Неньку продешевив!
О Тарасе, я до тебе слово посилаю,
Я до тебе щирим серцем гірко прибігаю,
Засвіти в прапорах правду вірного народу,
Що боровся, як шалений, за свою свободу.
Приклоняюсь знов і знов я тобі на розмову,
Місяцями серця їла вдумлива тривога,
Підбадьор наш дух крикливий, говіркі надії,
Бо вже тіло потопили в кров'янистій мрії...
А завзяття твоє щире лине над Майданом,
І біжить на нас очима майбуття туману.
Хай твій заклик у натузі скріпить нашу віру,
Прожене ганебність злого, су*ого вампіра,
І хай вождь хова ручиська із правого боку,
Не конвульсить наші думи від омани-току!
А народна громовиця, в сотні раз сильніша,
Зробить нарід наш у світі вільним-найвільнішим!
2008,2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506822
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2014
автор: Ольга Гарасимів