Емігрантське, веселеньке

[color="#ff0000"][/color]
Я  гнуся,  звиваючись  –  ярий  бо  гнус,  
набившись  у  очі  та  в  рот,  
доводить  мене  до  ядучих    гризот    
і  тоне  в  моєму  ж  поту.    
Мотузка  вчепилась  тремтінням  в  плече…
А  я  ще  й  крехчу  та  пихчу,  
віслюк  незлобивий…  

Вантаж  волочу…
 
І  вже  двадцять  років  про  себе  бурчу,  
що  вибрав  дорогу  не  ту.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506610
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.06.2014
автор: Ицхак Скородинский