Зустрінь останню ніч, неначе юність сиву мить,
Пробач пустим надіям, що минулим не живуть,
І хай тривожний дощ по травам бережно шумить,
Ти з гордістю долатимеш важкий тернистий путь,
І вічність берегтимуть твою душу журавлі,
Що будуть прилітати в Піднебесну кожен рік,
Дзеркальними ночами ти рахуєш наші дні,
Коли весь світ заснув біля твоїх самотніх ніг,
Не згадуй про миттєвості, що я давно забув,
Проходить час, і ріки мул покриє до глибин,
Коли твій страх побачити майбутнє вже заснув,
Твоїм очам відкрились тисячі нових картин,
Я знову чую сміх і бачу погляд твій ясний,
Він швидко подорослішав на тлі моїх очей,
Я долі пробачаю, бо вночі приходять сни,
Що бачити дозволили красу земних речей,
Та навіть літні ночі мають свій лихий кінець,
Лунає шелест осені і птаха тихий спів,
Я вірю, ти почуєш грім закоханих сердець,
В далекій Піднебесній, де кружляє вітер змін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2014
автор: VDMK