Легесенький вітер Гоа́́
Всім тілом, торкнувши плеча,
Хвилю закутав у ласку,
Ніжно нашіптував казку.
Обоє відчули тепло,
Від бризків іскрилось чоло —
Кружилися аж до піни,
Пірнали в морські таї́ни.
В небо злітали невинно
У поцілунках глибинних.
І, не відчуваючи дна,
В обіймах застигла вона.
Тут вітер на сушу подув,
Кохану на берег штовхнув.
Мабуть, це для нього лиш гра —
Залишилась хвиля сама.
На острові вітер Гоа́
На різні лади виграва...
А хвиля, набравшись снаги,
Вмиває морські береги... 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506490
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2014
автор: Lana P.