До тебе як до "завтра",
Ні рукою ні думкою,
Іти, іти, і втратить крокам лік.
Говорити б до тебе мантрами,
Лікувати б пігулками,
Прикласти б до рани як сердолік.
Докричатися б. До відчаю.
Хмари б нагнати. Для сповіді.
І мовчати, бо так сумує гроза.
Скільки всього, намічено.
Тільки немає відповіді.
Невже ж такі невагомі слова?
До тебе як до вічності,
Три хвилини безпам'яті,
Сім примарних кроків вперед.
Двадцять років безпечності,
Сім секунд комічності.
І життя, аби наздогнати тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506488
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2014
автор: Озелла Радукевич