Дивилася на світлі ці обличчя,
Без тіні фальшу, щиру поведінку...
Куди їх Доля, завтра вже, покличе,
Перегорнувши цю шкільну сторінку?..
Які шляхи чекають наших діток ,
Кого вони зустрінуть у дорозі,
Чи не порозкидає їх по світу,
Бо тут знайти себе не будуть в змозі?..
Я щиро щастя їм усім бажаю
Їх, прошу Бога, взяти під опіку.
Ці діти це - надія мого Краю,
Таких, на щастя, маємо без ліку.
Є донечка моя одною з них,
Хай їй щастить та щоб була здорова...
Під ранок вечір випускний затих,
День сонечком її вітає новий.
Ти виросла коли, моє дитя?..
Не зчулися, а ти ... уже доросла.
Летить на крилах, наче, те життя,
Зростають діти, в нас... сивіють коси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506054
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.06.2014
автор: Патара