Живеш ти перший і останній раз
У цьому світі в образі твоєму,
Тож не розтринькуй даний тобі час,
Його нема ні в тебе, ні у мене!
У цьому світі ВСЕ – не просто так!
Всі випадковості – лише закономірність
І послідовність дій, а чи їх брак,
Що об’єднались в одне слово «ВІЧНІСТЬ»!
У ВІЧНОСТІ ж немає берегів
У часу й простору, одна лише Безмежність,
Якій дають ім’я різних богів,
А Він – один, від Кого ВСЕ залежить!
То ж ми з тобою є Його частинки:
Раз народився, то часу не згай,
Народження ж і Смерть – лиш дві зупинки,
Між ними – вірш і підпис. Погуляй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505744
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2014
автор: Віктор Погуляй