Знаю...
зовсім близько та мить,
коли твОї долоні торкнуться моїх плечей...
Відчуваю...
...і це відчуття п'янить...
про любов заспіває над нами Орфей.
Наше ложе
стане знову квітучим садом,
у якому ховатись від світу приємно...
Допоможе
любуватись із пристрасті зорепадом
на який ми чекали в думках потаємно...
У долонях
буде затишно, наче в крилах...
...і свічадо, - як свідок,- прозоре і мовчазне.
І у скронях
завирує шалено кров... Я не в силі
мовчати... ПрошепОчу: " Поцілуй... поцілуй мене..."
17.06.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2014
автор: Богданочка