ПО ДОТИЧНІЙ

спішить  не  час,
                       а  вік
                               по  життя  дотичній  хвилі
зовсерік
збира  краплини
чи  то  щастя,  чи  журби…
з  мольби
плете  мережку  –  прозоро-павутинну,
в  неї  ловить  віхолу  
примхливу
полохливу
бунтівливу
із  осоння  мрій
де  духмяниться  чебрець  і  деревій
накрива  її  туманом
марить
в  попідранній  тиші  стрітися
з  чаклункою  зорею
і  трунку  
                     з  медвяних  кошиків  калини  
напитися
змолитися
влюбитися
світитися
         
             05.13

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505468
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2014
автор: *SELENA*