Я рідко заглядаю, знаю..
В обійми твої повертаюсь...
Кажу щодня все добре, мамо..
Ти не хвилюйся, я прошу...
Щоночі ти не спиш, чекаєш...
Шукаєш в темряві мене..
Стежки ведуть мене додому,
Через незвідані края...
Твій погляд не дає покою,
Тремтить в руках твоїх, душа...
Я відчуваю твою втому,
Й боюсь за серденько твоє..
Прошу, не треба хвилювань,
За все що скоїла, пробач..
Я рідко це кажу та знаю
Ти зрозумієш, ти відчуєш..
Не треба смутку, посміхнись.
В цей день і завжди…
Це так важливо, знаєш
Хай буде поряд, я прошу...
Давай забудемо минуле,
Закриєм очі на усе...
Ми просто будемо радіти,
Що всі здорові, разом тут...
Знов не скажу ні слова, мамо
Припаду до твоїх колін,
Тихенько посиджу .... Я поряд,
І слухатиму …. Серденько твоє...
Серед буденності так важко,
Знайти щось втрачене й забуте..
Зробити крок у невідоме,
І подолати страх...
Сьогодні я прошу у Бога,
Оберігать тебе, одну..
У неба прошу вічність дати,
У моря радості й тепла..
Сьогодні я прошу у Сонця,
Твій шлях освічувать завжди,
А в темряви я вкраду зорі,
Що будуть у твоїх руках...
Сьогодні і назавжди,
Я буду ангелом твоїм..
Моя єдина й неповторна.
Кохана матінко Моя....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505209
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2014
автор: Olenka