Москаль сміється. Безвинним мститься.
Втікають люди із міст і сіл.
Сльозопотоки вкривають лиця.
Виходять душі з холодних тіл.
Москаль сміється. Йому забава
Роздерти тіло, та й по шматку,
Запхать до рота, неначе сало,
І гадом скритись у холодку.
Москаль сміється. Складає плани.
Метає кулі, медалі ллє.
В крові купає звання титана.
Та час у попіл його зверне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)