Запах сіна вітер носить
Над рікою гомінкою,
Наче славна панна осінь,
Вийшла до передпокою,
І хмільні свої парфуми
Видає мені авансом,
Аби я вже влітку думав
Про її чудні окраси,
І печаллю не тривожив
Серце стихлого прибою,
Що на плід осінній схоже
Під опалою листвою,
І запашністю довкілля
Багатив душі комори...
І не смій, панянко біла,
Йти до мене кроком скорим!
10.06.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504424
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2014
автор: Рідний