Карти вже скинуті давно
Гра не належить вже тобі
В голову б’є червоне вино
І ти залишаєш двері відкритими
З ночі до ранку чорними,
Лякливими фарбами втілені
Ми були такими різними
А залишились… двері відкритими
Кроки в північ чути твої
Це не наші слова, не наші думки
Ми просто маскуємось
Але вони все одно – вперед чи назад
До неба і вниз – в нічній темноті
Орлиний політ, мов дикий ведмідь
Ти загнаний тур – малюєш свій світ
У безліч зірок – до неба і в низ
До неба і в низ – без часу ця мить
Ти йдеш на пролом та сили не ті
Мов осінній листок у шаленій грі
Летиш до небес і падаєш в низ
Відкинено в пам’яті історії
І тобі уже сказати нічого
Змінено усі в світі теорії
І з богами всіма покінчено
В наших серцях вогонь
Відчуй самоту серед людей
Почуття що зійшли на нуль
В мозку нема нових ідей
Кроки в північ чути твої
Це не твої слова, не твої думки
Ти просто лише існуєш
Але сенсу нема – вперед чи назад
Опір по крихті зломлено - ти один
Жар огортає тіло – це час навпаки
Чекаєш коли прийде новий день
Він розірве коло це на шматки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504386
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2014
автор: Ruslan B.