Так тісно нам в пустих кімнатах.
Тиша вбиває криком своїм.
Скоро опинимось в білих палатах,
Бо в світі брехні їм язик онімів.
Важко дивитись в мерзенні обличчя,
Сповнені фальшу та лицемірства.
Грязна білизна ніяк не годиться,
Мешканцям Мертвого Королівства.
Хочеться плакати, в землю заритись,
Навіщо, благаю скажіть, ну навіщо
Просто терпіти, просто скоритись?
Я... Всіх зневажаю, боюся панічно.
[img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504230
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2014
автор: Рина Ільноц