Не сягнути юної зорі
І не впасти, не зламавши крила.
Бачиш, в небі хмари-журавлі,
До яких ти пошепки молила.
Не згасити полум’я очей,
Бо не стати до небес спиною.
Ти кохалась тисячу ночей,
Та в душі зали́шилась одною.
Не спинити обертів Землі,
Як не взяти вогнище руками.
Пропливають часу кораблі,
Ми ж у Всесвіт линемо думками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504181
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.06.2014
автор: Вогнеслава (VOGNESLAVA)