Непосидько песик Рем
Грав у піжмурки з дощем,
Та куди б він не ховався –
Дощ знаходив та торкався.
Тихо в будці Рем сидів -
По даху дощ стукотів,
Цуценя забігло в хату –
Став дощ в шибку накрапати.
Ремчик з дому втік у сад
Під густющий виноград,
Та і дощик - тут як тут -
По листочках краплі б'ють.
Все пустує жартівник:
Щойно був, та раптом зник.
Здивувався песик дуже:
Сонце миється в калюжі,
Сяють посмішки навкруг -
Де ж пропав веселий друг?
Годі дощика шукати –
Він пішов в хмаринку спати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2014
автор: Серафима Пант