З далеких далей летять лелеки
Несуть на крилах світи далекі
І поклик неба.
Їх вічні лети, неначе пісня,
До болю чиста, до муки – грішна
Душі потреба.
У тиху гавань, де гнізда рідні,
Де слово тепле весною квітне
Вертають птиці.
І так стоясно, до сліз нестримно,
Як дні погожі лягають рими.
Ми стали вищі.
Ми ті, що прагнуть і мають віру,
В борні не згасли – змогли, зуміли,
Не впали духом.
Напившись висі та сліз доволі
Лелека біла у чистім полі
Стоїть і слуха…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503829
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.06.2014
автор: Леся Shmigelska