ОДА СЛІПОГО СВОЄМУ ПСУ…

         +++

На  нього  я  надіюсь,  

Для  нього  я  живу  -  

Той,  хто  надію  

Підтримує  мою.  

 

Його  чотири  лапи  

І  мудрий  погляд-нюх,  

В  мене  тепер  вселились.  

В  мені  тепер  живуть.  

 

На  нього  я  надіюсь,  

Із  тим  щодень  живу  -  

Хто  кожен  день  дорогу

Спроваджує  мою...

 

До  нього  прислухаюсь.

Мої  думки  у  нім  -

І  кожним  моїм  нервом,  

І  кожним  днем  своїм...

 

На  ного  я  надіюсь,  

Його  життям  живу,  -

Хто  нервом  мого  зору

Провадить  через  тьму...

 

І  все,  що  є  у  мене  -

Це  він,  моя  Рідня.

Він  моя  ніжність  мила  -

Він  перше  моє  "Я"...  
-------------------------
2005-2006  PARIS

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2014
автор: Катинський Орест