нема Тебе..
стало незатишно і занадто тихо.
Ти зник з водою.
а я так любила море..
Ти десь там..,
в голограмі світил.
а я залишаюсь і живу своє життя.
я так сильно не вмію втрачати близьких..
така чиста ніч..
невже Ти там?
чи тут?
як склалисьТвої атоми?
як так сталось, що я втратила Тебе..?
Ти був моїм теплом..
Ти був тим світлом..
і сном..
я так сильно скучила.
в дорозі завжди повертаюсьдо спогадів..до роздумів..
мені так прикро, шо я не змогла Тобі допомогти..
так прикро, що Тобі було боляче
так прикро, що Тебе нема
Твій останній крик та біль в очах..
Тебе так сильно не вистачає..
і Ти не приходиш в сни..
в такі моменти хочеться вірити в реалізм християнського раю.
в плеєрі залишилось 5 годин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503306
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2014
автор: Nora