…

У  Анни  на  правій  руці  оберіг  Сварога,
Анна  не  любить  автівки  а  їздить  потягом.
Так,  їй  здається,  легше  забути  Бога
Що  ввірвався  з  протягом.

Анна  вміє  чекати  і  пити.  Чекати  і  пити.
Анна  знає  -  якщо  він  не  прийде,  то  буде  сама.
Сонце  більше  не  гріє,  його  явно  здалося  б  втопити.
[До  біса  їй  літо,  у  неї  зима.]

*

Софія  живе  у  його  ідеальному  світі.,
Готує  обіди,  приймає  з  ним  ввечері  ванни.
Коли  прокидається  вранці  від  запаху  квітів  -  
То  невимовно  стає  шкода  Анну.

Софія  пливе  за  рікою,  як  треба  так  буде.
Подекуди  навіть  шкодує  обох.
А  Анна  змирилася.  Може  колись  забуде.
[Що  кожної  ночі  Софію  вбіймає  Бог]

Помаранчева  дівчинка

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503041
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2014
автор: Помаранчева дівчинка