Знов заграло веселкою літо.
У смарагди вдягнулась земля.
Духмяніють божественні квіти.
У гаю чути спів солов'я.
Ми зустрілися знову з тобою,
Люба по́друго, юності днів.
Як колись, чарівною порою,
Крізь багато крилатих років.
В літній день незабутньо-привітний
Ти прийшла для земного буття.
Народившись, зросла і розквітла,
Щоб продовжити в дітях життя.
– Повернись у літа колоритні,
Оповиті у шаль золоту.
Як же час пролетів непомітно,
Залишивши у дар сивину.
А були молодими ще вчора.
На світлинах твоїх давнини,
Ти стоїш у фаті серпанковій,
Та змужніли твої вже сини.
А роки все летять без упину,
Загубившись в безмежності зір.
І лиш пісня із юності лине,
Незабутніх часів передзвін.
І сьогодні, у день ювілейний
Зичу щастя тобі, як колись.
Щоби мрії твої сокровенні
Неодмінно, миттєво збулись.
Хай тобі усміхаючись доля,
Оксамитом мережить стежки.
А удача, достаток, здоров'я
Без запрошення йдуть навпрошки.
Підніму знову келих за тебе!
Хай квітує життя в кольорах!
Яскравіє озорене небо
І любов'ю встеляється шлях.
Хай мої, подаровані, квіти,
Зігрівають в засніжені дні.
Мов частинка короткого літа,
Нагадають про зустріч тобі.
15. 06. 2018 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503038
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2014
автор: laura1