Не думаю, що сонцю буде зрада…

В  похмурий  день  ми  згадуєм  про  сонце.
Душа  терпляча  так  чека  тепла.
Бредуть  отарами  хмарки  на  горизонті,
А  річку  обійма  холодна  мла.

Ось  знову  тихо  дощик  накрапає
і  шарудить  між  листям  у  саду.
І  день  сумний  легесенько  зітхає.
Та  я  чомусь,  всміхаючись,  іду.

Холодний  дощ,  та  я  йому  так  рада.
Приємне  просвітління  в  голові.
Не  думаю,  що  сонцю  буде  зрада,
Коли  всміхаюсь,  дощику,  тобі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502735
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2014
автор: Н-А-Д-І-Я