Є люди, як прочитані книжки.
Що словом зради з'їли свої душі.
Є пройдені улюблені стежки.
Є море, що твердіше суші.
Є вітер, що не дує у степи.
Є степ, де родять верби й очерети.
Є стежка, що чекає слід стопи.
Є край, де ще не відали карети.
Є місце в світі, де нема води,
Де сонце палить переможцям п'яти.
Де сонце фінансує холоди,
Є свіжість, що не знає м'яти.
Відчуй прозріння в корені омите
Твої думки - сформовані кліше.
Ми боїмось до більшого прорити.
Живемо лиш бажаючи грошей.
P.S. Успіхів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502597
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2014
автор: Андрій Конопко