Стоїть десь на полиці нерухома,
із застиглою ніжністю обличчя,
та суконь шовковиста бахрома,
сама – взірець шляхетного величчя.
Руде волосся, мереживні стрічки,
красива дівчина неначе Роксоляна,
та намальовані рум'янцем щічки,
жаль не жива ти лялька з порцеляни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502429
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2014
автор: Ниро Вульф