Весни у травні приносять громи,
Грози, і град, пелехаті тумани;
Сиплють з водою міхи у лимани.
Б'ють блискавиці об землю крильми.
П'ють спрагло воду веселі грунти -
Будуть буяти і квіти, і трави.
Тягнуться вверх соковиті отави,
Будем весніти і я, друже, й ти!
Запал юнацький в душі не прочах.
О, ця одвічна циклічність природи:
Злети й падіння, і вітер свободи,
Що простилає до вічності шлях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502265
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.05.2014
автор: Лариса Журенкова