Я ім'я твоє залишу попід степом

[b]І  минатиме  час,  нанизавши  
сотні  вражень,  імен  і  країн,  -  
на  сьогодні,  на  вчора,  назавжди  
ти  залишишся  в  серці  моїм.  ©  Ліна  Костенко  [/b]
   
Я  ім'я  твоє  залишу  попід  степом,  
В  вільних  луках  його  з  вітром  відпущу.  
Та  ізнов  воно  вертатиме  сонетом,  
Як  вертає  сонце  після  довгого  дощу.  
   
Образ  твій  навіки  загубила  б,  
Та  його  не  вдасться  втратить  враз.  
Грім  шепоче...  Нічка  горобина  
Немов  привид  підібралася  до  нас.  
   
Утоплю  думки  в  глибокому  озерці,  
Захлюпочу  свої  рани  і  жалі.  
Лиш  планує  з  грудей  виплигнути  серце,  
Що  босоніж  танцюватиме  на  склі.  
   
Як  позбутися  залежності?  Не  знаю.  
Та  твої  слова  -  вже  не  закон.  
Голубом  тебе  на  волю  відпускаю.  
А  за  те,  що  забарилася  із  цим…  Pardon.  (18.-28.05.2014)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501807
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2014
автор: Олена Вєчканова