Дозволь доторкнутись до тебе хоч раз…
Та ні, не рукою… лиш поглядом.
Сказати натхненно лише пару фраз,
Потому завіятись порохом
Дозволь подивитись у очі сумні,
У їхню янтарну глибінь.
За мной не сумуй, я благаю, о ні!
Не варто питати про біль
Мені лише доста спогадок про тебе,
Про міцне кремезне плече
А більше повір, мені зовсім не треба…
Лише щось у серці пече…
то кров, ніби струмом, тече…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501711
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2014
автор: Троянда Пустелі