мої долоні бережуть твоє тепло
хоча ти кілька раз лишень
до них торкалась
та ніжність рук твоїх
і те, що в них було
зосталось закарбованим в мені,
навіки збереглось
в душі і в тілі розпласталось
жагучим пластом вічного вогню,
що часом гріє, часом - спопеляє,
буває - перетворюється в птаха
із крилами його важкими
і птах отой не в небі, а в мені кружляє
у серці в'є гніздо із спілої ожини.
04.05.2014р. [18:39]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501535
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2014
автор: Віктор Шупер