Якби ж, я знала, що тобі сказати,
То, певно, написала би листа.
Про те, як сильно можу сумувати,
І, як мені шкода, що я не та.
А знаєш, дні розлуки, не рахую,
Та пам`ятаю день, коли це сталось.
Ще уявляю, як тебе цілую -
Так забуваю, що сама зосталась.
А що між нами взагалі було?
Лиш мій самообман і забуття.
Я знала - так тривати не могло,
Тому й пішла, сама, з твого життя.
Чи я про це шкодую? Певно ні.
Бо марно шкодувати про цю втрату.
Але палає серце у вогні,
І не пробачить розуму ту зраду.
Бо попри те, що я все розуміла,
Сердечку не накажеш розлюбити.
І хоч душою, цього й не хотіла,
Та розум наказав тебе лишити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2014
автор: Favord